Вплив дистанційного навчання на емоційний стан дитини


Опубліковано 17 Квітень 2025 о 10:00

Блог Діти в місті Рівне >  Вплив дистанційного навчання на емоційний стан дитини


Вплив дистанційного навчання на емоційний стан дитини

Photo: Діти в місті


Дистанційне навчання впевнено та вперто увійшло в наше життя. Ще з часів пандемії діти та дорослі поступово вимушено перейшли на онлайн-формат навчання. Хтось адаптувався і залюбки продовжив навчання в онлайн-школах. Для когось дистанційне навчання стало справжнім випробовуванням. «Діти в місті» поспілкувалися з психологами щодо впливу дистанційки на емоційний стан дитини. Про виклики, переваги та мінуси онлайн-навчання читайте у нашій статті.


Вплив на емоційний стан дітей



Психолог, психотерапевт, дитячий психолог, НЛП-тренер у міжнародному освітньому центрі «Metaframe»

Світлана Чумакова зазначає, що дистанційне навчання має чималий вплив на емоційний стан та соціальний розвиток дитини. Це моменти, на які потрібно звертати увагу.




За словами експертки, коли дитина навчається дистанційно, вона може відчувати певну тривогу та ізоляцію через відсутність живого спілкування з однолітками та викладачами. Це може призводити до депресивних станів, адже всі діти по-різному адаптуються до нових реалій. Є діти, яким онлайн-навчання комфортне, бо вони легко адаптувалися. А буває і навпаки.


«Наприклад, моя 15-річна донька чудово почуває себе на дистанційці. Вона вміє себе організувати, не порушує дисципліну, вчасно прокидається. А от для моєї молодшої дитини онлайн-навчання виявилося непростим випробуванням. І ми прийняли рішення повернути її до очного режиму, де вона змогла по-іншому розкритися», - ділиться власним досвідом Світлана.




Психолог дистанційної школи Ліцей «Ангстрем» Катерина Каліновська вважає, що дистанційний формат дає дітямзмогу самостійно планувати своє навчання відносно своїх потреб і можливостей. Як результат, вивільняється час та психічні ресурси для розвитку.




«Діти в традиційній школі дуже часто перевантажені: фізично, психічно, емоційно. Вони приходять після школи дуже втомлені, роздратовані, апатичні, а їм ще весь вечір робити уроки. Крім щільного навчального графіку, діти витрачають багато зусиль на те, щоб змушувати себе робити те, чого не хочеться. Хочеш, не хочеш — треба йти на фізкультуру. Готовий, не готовий — пиши контрольну з математики», - зазначає Катерина.


Недоліки дистанційної освіти


Онлайн-навчання, за словами Каліновської, може негативно впливати на розвиток. У першу чергу, це відсутність роботи в колективі, коли дитина може переймати чужий досвід, може обирати собі поведінку інших, як приклад, приміряти на себе різні соціальні ролі.


«Тому учневі дистанційної школи треба компенсувати нестачу цих важливих аспектів за межами школи, тобто в гуртках, спортивних секціях, музичних школах», - пояснює вона.


Світлана Чумакова вважає, що під час дистанційного навчання може страждати мотивація, оскільки відсутність фізичного класу знижує рівень зацікавленості в предметах.


«Важливо, щоб крім онлайн-навчання у дітей була можливість комунікації з однолітками в реальному житті. Це можуть бути гуртки, де вони зможуть проявляти себе, або коло однолітків, де дитина матиме змогу ділитися, отримувати дружні поради, відпочивати в колі-однодумців», - додає психолог.


На її думку, традиційна освіта забезпечує більше можливостей для соціальної взаємодії, тому під час дистанційки вчителям та школам необхідно запроваджувати більше форматів, де діти будуть залучені до командної роботи.


«Під час онлайн-навчання діти бачать себе через екрани, а інколи й не бачать. Багато хто не знає імен своїх однокласників і навіть інколи вчителя. Квадратики на екранах – це проблема. Є проблема з розпізнаванням емоцій, невербальними способами комунікації», - пояснює Світлана.


Вона додає, що тривале використання електронних пристроїв може призвести до втоми і вигорання дитини. Це впливатиме на загальне самопочуття, а також на концентрацію. Може накопичуватися тривога та стрес, адже діти фактично перебувають сам на сам з екранами без змоги оперативно та безбар’єрно взаємодіяти з вчителями та однокласниками.


«Зниження фізичної активності та нестача соціальної взаємодії може призводити до змін настрою, депресії, почуття самотності. Кожна дитина по-різному переживатиме ці стани, тому важливо відслідковувати зміни у поведінці. Можуть бути порушення сну через збільшення часу, проведеного біля екранів. Це може впливати на якість сну, тому по можливості варто обмежувати час біля екранів, але не заборонами, а альтернативним дозвіллям», - радить Чумакова.


Також можуть спостерігатися проблеми з увагою, адже під час дистанційного навчання паралельно з монітором діти можуть перериватися, відволікатися на соцмережі, ігри тощо.


Зверніть увагу на нашу статтю: Соціалізація дітей у дистанційній освіті: як уникнути ізоляції


Як зменшити негативний вплив онлайн-навчання



Photo: Freepik


За словами Світлани Чумакової, дистанційне навчання потребує підвищеної уваги та відповідальності батьків. Особливо потребують уваги молодші діти, для яких важлива жива взаємодія з однолітками. Важлива участь вчителів та школи.


«Залучення дітей у віртуальні групи, форуми, чати, де вони могли б вести спільну діяльність, спілкуватися, обмінюватися досвідом. Використання інтерактивних платформ, неформальні онлайн-зустрічі, якщо немає можливості зустрітися офлайн. Проведення вікторин, квестів, квізів, де діти можуть пожартувати, повеселитися та відволіктися від навчання. Необхідно саме живе спілкування, а не просто зустрічі, де діти мають сидіти і когось слухати», - радить експертка.


Катерина Каліновська наголошує, що соціальні навички формуються впродовж усього життя. Перший соціум, з яким стикається дитина, — це її родина. Саме в родині формуються базові соціальні навички. Тому так важливо, щоб у родині була здорова, сприятлива атмосфера для психічного розвитку.


«Потрібно задати собі питання, а в який соціум соціалізується моя дитина. Сама по собі соціалізація не може бути метою. Метою мають бути такі навички, як вміння казати «ні», захищати особистісні кордони, вміти відстоювати свої інтереси у спілкуванні з іншими. Ось що знадобиться у реальному житті в першу чергу. А для цього дитина повинна розвиватися в екологічному середовищі без тиску з боку цього самого соціуму», - пояснює психолог.


За її словами, часто у традиційній школі відсутня можливість обирати свій соціум, присутній соціальний тиск з боку шкільного оточення. В таких випадках дистанційний формат може стати більш корисним для дитини.


«Звісно, що дитина повинна соціалізуватися не тільки в школі. Вона має розуміти, що її оточення безпосередньо впливає на неї. І що це оточення — це питання її власного вибору», - підсумовує експертка.


Також, за її словами, хвилювання щодо тривалого перебування за екранами трохи перебільшене, адже в школі діти сидять за партами мінімум 6 годин, перебувають у бомбосховищах під час повітряних тривог, відсиджують уроки голодні та фізично втомлені.


«Для того, щоб певні обставини не шкодили здоров'ю дитини, потрібно навчити її чути і не ігнорувати свої потреби, адаптувати свій навчальний процес під власні потреби та фізичні особливості. В онлайн-школах це зробити простіше», - додає Катерина.


Адаптація до дистанційного навчання



Photo: Freepik


За словами Катерини Каліновської, прогрес постукав у наше сьогодення. Дистанційна освіта дає змогу навчатися комфортно і з задоволенням. Вона може вивільнити ресурси дитини, але цим ресурсом треба вміти правильно скористатися.


Ось деякі прості, але доволі складні у виконанні, поради:

  • Організуйте життя дитини, враховуючи її індивідуальність.
  • Не перевантажуйте вільний час додатковими завданнями.
  • Сприяйте розвитку самостійності.
  • Покажіть, що насичений та щасливий день може бути кожного дня, а не тільки на канікулах.


На думку Світлани Чумакової, не можна всіх дітей підганяти під єдині стандарти, оскільки все залежить від індивідуальних особливостей дитини, від обставин, в яких вона знаходиться. Адже на змогу навчатися дистанційно може впливати стрес, зовнішні чинники, атмосфера в родині.


На швидкість адаптації впливають:

  • особистісні характеристики,
  • соціальні навички,
  • технологічна обізнаність дітей.


«Якщо дитина має високу ступінь самоорганізації, вміє планувати свій час, вона легше адаптується до дистанційного формату. Малим дітям буде потрібна допомога батьків. Також впливає мотивація. Є учні, у яких є внутрішня мотивація до навчання, які прагнуть досягати цілей, яким цікаво, які навчаються через інтерес, а не через примус. Вони зазвичай краще адаптуються», - ділиться досвідом Світлана.


Вона додає, що підтримка та увага батьків для онлайн-навчання дуже важлива, адже багато дітей залишаються сам на сам з труднощами. Наприклад, батьки постійно працюють і не можуть стежити за тим, чи підключається дитина на урок, чи виходить у неї чи ні. Потрібен час, зусилля, увага та внутрішній ресурс батьків, щоб допомагати дітям адаптуватися до дистанційки. Тому діти, які цю підтримку мають, краще адаптуються до нових умов навчання.


Катерина Каліновська теж наголошує на важливості екологічної підтримки батьків, адже дітям, які звикли навчатися під тиском дорослих, буде важко в умовах дистанційної освіти.


«Дитині після такого досвіду буде не вистачати стимулів, жорстких рамок примусу. Але я вважаю, що такий формат поведінки точно потребує змін. Дистанційний формат освіти, де відсутні жорсткі дедлайни, мінімізований тиск, наявне суб'єктивне оцінювання, сприяє формуванню іншого типу мотивації – діяти не через страх, а через бажання проявитися», - пояснює психолог.


Такий підхід, навіть при онлайн-навчанні сприятиме особистісному розвитку та даватиме змогу відкрити індивідуальний потенціал кожної дитини.


Читайте також: Інтерактивні методи викладання для онлайн-уроків: що працює найкраще?






Підпишись на щотижневу програму від "Діти в місті"


Пошук